серйозні наслідки

1. наслідок, результат

2. висновок

3. значення, важливість

- grave consequences серйозні наслідки

- injurious consequences шкідливі наслідки

- legal consequences правові наслідки

- logical consequence логічний висновок

- transboundary consequences транскордонні наслідки

- consequences of an action наслідки дії/ вчинку

- consequences of a nuclear war наслідки ядерної війни

- matter of consequence справа великої важливості

- punitive consequences наслідки, що тягнуть за собою введення санкцій/ примусових заходів

- reparative consequences наслідки, що тягнуть за собою відшкодування втрат

- to alleviate the consequences нейтралізувати наслідки

- to take the consequences of smth. нести відповідальність за наслідки

- of great consequence великої важливості, великого значення

- it is of little consequence це не має істотного значення

- it is of no consequence це неважливо/ неістотно

I n

1. результат, наслідок

2. дія, вплив

3. здійснення, сповнення, реалізація

- adverse effect негативний вплив

- beneficial effect благотворний вплив

- disastrous effects згубні/ катастрофічні наслідки

- far reaching effects далекосяжні наслідки

- long lasting effects довготривалі наслідки

- radioactive effects радіоактивна дія

- salutary effect благотворний вплив

- severe effects серйозні наслідки

- widespread effects широкі наслідки

- to bring effect здійснювати, проводити в життя

- to carry effect здійснювати, проводити в життя

- to have a binding effect on smbd./ smth. бути обов'язковим для когось/ чогось

- to have harmful effect мати згубні наслідки

- to have no binding effect on smbd./ smth. не бути обов'язковим для когось/ чогось

- to put (in)to effect здійснювати, проводити в життя

- to take effect вступити в силу

- to yield a reverse effect давати зворотний ефект

- effect of scale ефект масштабу

- effect of trade ефект торгівлі

II v

1. здійснювати, виконувати; проводити в життя

2. заключати, оформляти (угоду тощо)

- to effect admission to membership приймати в члени

- to effect amendments вводити/ здійснювати поправки

- to effect a contract заключати договір

- to effect a payment оплачувати

далекосяжний; широкий; що приховує (в собі) серйозні наслідки

* * *

adj далекосяжний; широкий; що приховує (в собі) серйозні наслідки

- far-reaching aims далекоглядні цілі

- far-reaching consequences далекосяжні наслідки

- far-reaching effect далекосяжні наслідки

- far-reaching plans далекосяжні плани

1. n

1) зловживання (чимсь — on, upon)

2) юр. порушення володіння

3) юр. правопорушення, провина

4) рел. гріх, прогріх

2. v

1) зловживати (чимсь — on, upon)

2) юр. порушувати чуже право володіння

3) юр. учинити правопорушення, провинитися

4) церк. грішити

* * *

1) зловживання

2) порушення

3) юp. правопорушення, провина

4) peл. гріх

1) (on, upon) зловживати

2) ( against) порушувати

3) юp. порушувати чуже право володіння

4) юp. здійснювати правопорушення, провина

5) peл. грішити

1) зловживання

2) порушення

3) юp. правопорушення, провина

4) peл. гріх

1) (on, upon) зловживати

2) ( against) порушувати

3) юp. порушувати чуже право володіння

4) юp. здійснювати правопорушення, провина

5) peл. грішити

I n

1. питання, проблема

2. питання

3. сумнів, заперечення

4. допит, слідство

- far-reaching question питання, що може спричинити серйозні наслідки

- open question відкрите/ невирішене питання

- pending question питання, що розглядається, невирішене питання

- pivotal question головне питання

- primal question основне/ головне питання

- unresolvable question питання, яке не можна вирішити

- unsettled question невирішене питання

- vexed question злободенне/ гостре/ болюче питання

- vexed question of procedure процедурне питання, що викликає суперечки

- question and answer period час, відведений для питань та відповідей

- question calling for ventilation питання, що потребує обговорення

- question of the day питання дня

- question of mutual interest/ concern питання, що викликає взаємний інтерес

- question under discussion питання, що розглядається

- to bring up question підняти питання

- to bury a question поховати проблему

- to call into question поставити під сумнів

- to call smbd. in question

a) допитати когось

b) віддавати когось під суд

- to clarify a question внести ясність у питання

- to clear a question внести ясність у питання

- to complicate a question ускладнити питання

- to consider a question розглядати питання

- to discard a question вилучити питання

- to depart from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to deviate from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to digress from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to entangle a question ускладнити питання

- to enter upon ventilation of a question почати обговорення питання; почати дискусію з питання

- to exclude a question вилучити питання

- to leave a question to the court передати на розгляд у суд

- to open a question підняти питання

- to raise a question підняти питання

- to touch upon a question торкнутися питання

- to pose a question ставити питання

- to put a written question поставити питання в письмовій формі

- to raise a preliminary question задати попереднє питання

- to separate a question from відмежувати питання від

- to set aside a question відтермінувати розв'язання питання

- to settle a question вирішити/ розв'язати питання

- to solve a question вирішити/ розв'язати питання

- to skirt a question ухилятися від питання

- to speak to the question виступати по суті питання

- to treat a question розглядати питання

II v

1. допитувати

2. піддавати сумніву

- to question a decision піддавати сумніву правильність рішення

- to question a witness допитувати свідка

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.